Хуртовина (Комарно)  1935

На Фото: "Хуртовина" 1935 рік перед ювілейним матчем з УСК "Буревій".

В липні 1935 року "Хуртовина" відзначала свій 10-літній ювілей, який став справжнім святом для всієї Комарнівської округи. В гості до ювілярів завітала львівська команда УСК "Буревій" з Левандівки, легкоатлети і волейболісти

Про цю пам'ятну подію згадує відомий футболіст Олек¬сандр Скоцень: "УСК "Буревій" ішов від перемоги до перемо¬ги. Але полум'я, яке спалахнуло юнацьким захопленням, енергією, зуміли пригасити інші команди. З недалекого містечка Комарна, що лежить на залізничній лінії Львів-Самбір, пошта принесла нам листа — запрошення взяти активну участь у влаштуванні десятирічного ювілею Спортивного То¬вариства "Хуртовина". Неділя — це день виїзду УСК "Буревія" до Комарна.

Комарно — це гарне містечко, положене на полудневий за¬хід від Львова приблизно на 40 км. Широко розкинені хати, садиби над річкою Верещицею. Чудові сади, старанно заорані ниви. Комарнянці відомі були зі своєї ввічливості та гостинності. Спортовий майдан причепурений прапорами і квітами. Бі¬ля імпровізованої трибуни на щоглах українські національні прапори, грав духовий оркестр. В Комарні було вже традицією, що перед кожним виходом команд на футбольний матч грав духовий оркестр, який діяв при читальні "Просвіта”. Публіки, якщо брати до уваги, що Комарно невелике місто, дуже багато."

Після Богослужіння відбулися волейбольні і легкоатлетичні змагання, які почали дівочі команди з відбиванки (волейбол). Потім боролись у всіх видах легкої атлетики. Понад усе помітні були успіхи дівчат-стрибунів зі Львова у всіх видах стрибків.

На Фото: Приїзд львівської футбольної команди УСК "Буревій" до Комарна.

По полудні — футбольний матч. Дослівно все населення містечка і околиці вирішило подивляти небувалу подію у їхньому місті. УСК "Буревій", одна з передових команд Львова в системі Українського Спортивного Союзу змагатиметься з їх любимцем "Хуртовиною". Подія не аби яка! Чи можна про¬пустити таку небуденну оказію?

Ми виходили на поле гри, оточені ореолом неперевершеності, непоборності. Це ж колишні гравці ославленого "Тризуба", ми ж львів'яни, чи може встоятись нам якась "провінція" Комарно? Яке ж було наше розчарування! Вибігли на майдан хурто- винці, стали в ряд, привітали присутніх окликом "Гаразд!". Керівник громадської праці Комарна вітав нас теплим словом, а малі діти в національних строях піднесли нам китицю квітів. Після цього почалася гра. Зразу ми побачили справжню "Хуртовину”. Мела вона, мела-замітала. Дихнути не дала, хіба тоді, коли ми вже знесилені, боронячись нароком відбива¬ли м'яча на води перепливаючої Верещиці. Якщо слово "молотити" мало б тут будь-яке застосування, саме так і було. Нас змолотили з рахунком 4:1. Чесно і мужньо, у сердечній, мужній, проте завзятій боротьбі. Чесно і мужньо треба було прийняти таку високу поразку. Надмірна наша самовпевненість, львівська гордовитість відіграла вирішальну роль у цьому Провінція ширить добре ім'я українському спорту, своєю невтомною працею вкладає і свою скромну лепту у всенародну скарбницю".