Нефтяник (Ахтырка)  1985

Перемогу «Нафтовика» в фінальному турнірі кували: воротарі: Олександр Ковальов та Борис Філатов; захисники: Євген Осипов, Володимир Ольшанченко, Василь Єрмак (капітан команди), Віктор Мунтян, Віктор Попчук, Валерій Бойченко; півзахисники: Сергій Фомін, Тарас Томич, Ігор Строганов, Віктор Яїчник, Олег Миршавка; нападаючі: Анатолій Єрмак, Григорій Лазарко, Віктор Гальченко, Володимир Лінке.

В березні 1985 року «Нафтовик» очолили нові тренери: випускник Вищої школи тренерів Анатолій Олександрович Конопльов та майстер спорту Володимир Анатолійович Попов,який свого часу виступав за сумський «Спартак». І, хоча, вперше за чотири роки Кубок області не одержав охтирської прописки, цей сезон став дуже вдалим для колективу. Нафтовики компенсували цю втрату виграшем головного змагання – чемпіонату серед команд колективів фізкультури і в підсумку стали чемпіонами України та завоювали путівку додругої ліги союзної першості. Вперше почесним призом заволоділи футболісти Сумської області.

Що ж допомогло «Нафтовику» так успішно провести сезон? Головне – міцна ігрова дисципліна, висока майстерність кожного гравця і прагнення виконати конкретне завдання. Спочатку вони успішно пройшли попередній етап (їх зона була однією з найсильніших). Першого очка футболісти «Нафтовика» лишилися тільки на старті другого кола, коли вдома не змогли переграти «Будівельник», а потім і фінальну частину турніру. Та й товариські матчі, які «Нафтовик» проводив під час чемпіонату, допомогли команді підтримувати гру на належному рівні. На день Перемоги вони розійшлися миром з полтавською «Ворсклою» – 2:2, а через два дні перемогли бєлгородський «Салют» – 3:1. У вересні охтирчани провели дві зустрічі з командами майстрів: спочатку вони перемогли армійців Києва, які виступали у другій лізі – 2:0, а потім і колектив першої ліги – запорізький «Металург» – 1:0.

Словом тренерам вдалося за короткий час створити хорошу команду, кожна лінія якої була укомплектована висококласними гравцями, які кожної миті могли взяти гру на себе і повести за собою партнерів.

КУБОК ОБЛАСТІ

1. 1/8 фіналу. «СІЛЬГОСПТЕХНІКА» (Ромни) – «НАФТОВИК» – перемога «Нафтовика», рахунок невідомий.

2. 1/4 фіналу. «НАФТОВИК» – «АВТОМОБІЛІСТ» (Суми) – 1:2

ЧЕМПІОНАТ УКРАЇНИ СЕРЕД КОМАНД КОЛЕКТИВІВ ФІЗКУЛЬТУРИ

1. «НАФТОВИК» – «ЯВІР» (Краснопілля) – 2:0

2. «НАФТОВИК» – «СХІД» (Київ) – 2:0

3. «БІЛЬШОВИК» (Київ) – «НАФТОВИК» – 0:2

4. «НАФТОВИК» – «ШАХТАР» (Олександрія) – 5:0

5. «БУДІВЕЛЬНИК» (Прип’ять) – «НАФТОВИК» – 1:3

6. «ЛОКОМОТИВ» (Знам’янка) – «НАФТОВИК» – 1:3 (0:1)

Упродовж всього матчу охтирчани володіли ігровою і територіальною ініціативою З перших же хвилин хлопці «включили» високі швидкості, що, схоже, поставило перед суперником додаткові труднощі, порушило їх тактичний задум. Це дало можливість охтирській команді швидко повести в рахунку. На 8-й хвилині Анатолій Єрмак вийшов один на один з воротарем і забив гол.

Відразу після відпочинку футболістам «Нафтовика» вдалося забити другий гол. Відзначився Лазарко, який вправно пройшов до воріт і перебуваючи під гострим кутом, наніс точний удар. У середині тайму на «побачення» з воротарем вийшов Строганов і збільшив рахунок. Намагання господарів змінити хід поєдинку не принесло бажаного результату. Господарі лише спромоглися забити гол престижу з пенальті.

7. «СІЛЬМАШ» (Біла Церква) – «НАФТОВИК» – 0:2 (0:1)

З перших хвилин господарі поля заволоділи ініціативою і наполегливо атакували ворота «Нафтовика». Але охтирчани діяли чітко в захисті. Поступово гра вирівнялась, а через деякий час вже охтирчани диктували умови. Їхні атаки – гострі й несподівані – раз у раз ставили у скрутне становище захист гостей. Все частіше гравці оборони білоцерківців допускали помилки. У середині першого тайму господарі помилилися біля лінії штрафного майданчика і Фомін точним ударом послав м’яч у ворота.

Після відпочинку сільмашівці посилили тиск, прагнучи змінити хід поєдинку, та захисники нафтовиків успішно ліквідували загрози біля своїх воріт. Захопившись наступом, господарі проґавили прохід по правому краю Коломійця. Він видав точну передачу у штрафний майданчик і кращий снайпер Лазарко змусив господарів ще раз розпочати з центру поля.

8. «СХІД» (Київ) – «НАФТОВИК» – 0:0

З самого початку гри обидві команди не приховували свого бажання як можна скоріше забити гол в ворота суперників. В цій впертій і напруженій грі один м’яч міг вирішити долю матчу. Та м’яч вперто не йшов у ворота ні тієї, ні другої команди. Винні в цьому були воротарі, охтирчанин Борис Філатов і ветеран київської команди досвідчений Василь Кириченко. Якщо оцінювати гру в цілому, то перевага була на боці гостей – футболістів «Нафтовика». Відмінні можливості відзначитись були у Віктора Попчука, який виходив один на один з воротарем, Сергія Фоміна, Григорія Лазарко, Анатолія Єрмака. В одних моментах відмінно зіграв воротар господарів, в других охтирським футболістам бракувало влучності.

9. «НАФТОВИК» – «БІЛЬШОВИК» (Київ) – 6:0

Голи: А.Єрмак–2, В.Мунтян, В.Лінке, Г.Лазарко. Один м’яч суперники забили у власні ворота.

10. «ШАХТАР» (Олександрія) – «НАФТОВИК» – 0:1

11. «НАФТОВИК» – «ЛОКОМОТИВ» (Знам’янка) – +:–(неявка «Локомотива»)

12. «ЯВІР» (Краснопілля) – «НАФТОВИК» – 2:0

13. «НАФТОВИК» – «БУДІВЕЛЬНИК» (Прип’ять) – 1:1

14. «НАФТОВИК» – «СІЛЬМАШ» (Біла Церква) – +:–(неявка «Сільмашу»)

ФІНАЛЬНИЙ ТУРНІР

Місцем проведення фінального турніру 1985 року були вибрані стадіони Криму в Червоноперекопську та Армянську. Ігри проходили на гарних полях. Сюди приїхало шість переможців зональних змагань.

Більшість фахівців напередодні фінального турніру фаворитом вважали полтавську «Ворсклу», яка втретє вийшла на заключний етап боротьби за путівку до другої ліги, і весь цей час грала, практично, одним складом. Але й третя спроба для них була невдалою. Вже з першого матчу про серйозні наміри заявили футболісти з Охтирки, які на старті змагань впевнено переграли самбірський «Спартак». Центральною стала наступна гра охтирців з ровеньківським «Соколом», в складі якого виступало немало гравців, які свого часу «понюхали» порох змагань вищої та першої ліг. Ще за шість хвилин до закінчення матчу була нічия – 2:2. Але нестримні атаки нафтовиків привели до успіху. Переможний м’яч забив Тарас Томич, який в підсумку став кращим голеадором фінального турніру – 7 забитих м’ячів.

Не знизили атакуючий настрій охтирські спортсмени і після цієї зустрічі. Перегравши «Енергію» та одноклубників з Долини вони достроково стали переможцями фінального турніру. І, хоча, в останньому матчі «Нафтовик» поступився «Ворсклі», це вже не мало ніякого значення.

1. «НАФТОВИК» – «СПАРТАК» (Самбір) – 4:0

Від стартової зустрічі, її результату залежав настрій на наступні матчі. Тому відразуохтирські футболісти налаштувалися на перемогу, вели боротьбу на кожній ділянці поля з першої і до останньої хвилини. Охтирчани одразу примусили суперників грати за своїм сценарієм. Самбірці не встигали за швидкою зміною подій на полі і стали допускатися багатьох помилок. Ними вправно скористалися Гальченко, Лазарко і двічі Томич. Останній його м’яч виявився сотим, забитим охтирчанами в іграх на першість республіки.

2. «НАФТОВИК» – «СОКІЛ» (Ровеньки) – 3:2 (1:1)

Суперник був досвідченим турнірним бійцем, утретє приїхав на фінал. У його складі виступало кілька спортсменів за плечима яких значний ігровий досвід в командах майстрів: Віктор Кузнецов, Малигін, Лахтін та інші. Гра вийшла напруженою. Першими успіху добилися ровенківці уже на перших хвилинах зустрічі. Та охтирчани швидко встановили рівновагу. Захисники «Сокола» зупинили в своєму штрафному майданчику прохід Лінке і Лазарко з пенальті добився успіху. Після відпочинку Анатолій Єрмак вийшов віч-на-віч з воротарем і вивів охтирчан уперед. Згодом такою можливістю не скористався Лінке. Футболісти «Нафтовика» міцно захопили ігрову і територіальну ініціативу, в кількох епізодах мали сприятливі моменти для збільшення рахунку. Суперник відповідав небезпечними контратаками, одна з яких завершилася взяттям воріт. Охтирчани не знітилися і продовжували вести наступ і наприкінці поєдинку примусили «Сокіл» утретє розпочати з центру поля. Переможний гол на рахунку Томича.

3. «НАФТОВИК» – «НАФТОВИК» (Долина) – 2:1 (1:1)

Після двох турів ці команди очолювали турнірну таблицю. Тому їх зустріч мала принциповий характер. Турбот суперникам додала негода. На полі від дощу утворилися калюжі в яких застрявав м’яч, а відтак стримувався розвиток атак. І все ж біля воріт постійно виникали небезпечні моменти. У середині першого тайму затяжний штурм охтирчан завершився голом Томича. Та суперники швидко зрівняли рахунок.

Майже усю другу половину зустрічі охтирські футболісти володіли ініціативою, але добитися успіху змогли лише один раз. Дальній удар Лазарко в нижній кут воріт приніс перемогу охтирчанам.

4. «НАФТОВИК» – «ЕНЕРГІЯ» (Нова Каховка) – 4:2

Для футболістів «Нафтовика» цей матч мав вирішальне значення: вони були без п’яти хвилин чемпіонами. Та щоб ними стати, потрібно було здобути перемогу. Уже перша атака охтирчан завершилася взяттям воріт. Відзначився Лазарко. А потім м’яч, наче заворожений, не летів у ворота «Енергії». Чотири рази він влучав у перекладину та стійку, ще добрий десяток разів суперникам усміхалося спортивне щастя. Після перерви суперники змусили нашого воротаря вийняти м’яч з воріт. Охтирчани мобілізувалися й впродовж десяти хвилин забили три м’ячі. Після зустрічі гравці приймали вітання з достроковим завоюванням чемпіонського звання.

5. «НАФТОВИК» – «ВОРСКЛА» (Полтава) – 0:2.

Заключний матч мав значення лише для розподілу другого і третього місць. Перемога полтавчан з різницею в три м’ячі приносила їм срібні нагороди. Уже на перших хвилинах арбітр вилучив з поля Лінке, згодом показав ще декілька жовтих карток. Футболісти «Нафтовика» грали зібрано і спокійно. І все ж захисники допустилися кількох помилок і ними полтавці двічі скористалися. Та збільшити рахунок їм не вдалося, надійно зіграв воротар Ковальов. «Нафтовику» було вручено перехідний кубок, гравцям золоті медалі і дипломи.