Нефтяник (Ахтырка) 1991
|
Зліва на право. Нижній ряд: Віктор ЯЇЧНИК, Павло МАТВІЙЧЕНКО, Станіслав СТАРИКОВ, Анатолій ПАТУК, Валентин СИМАКОВИЧ
Середній ряд: Валерій ДУШКОВ – головний тренер, Микола ЛИПИНСЬКИЙ, Валерій БОЯРЧУК – тренер, Ігор ЮДАНОВ, Ігор ЄРМОХІН, Анатолій ЄРМАК, Ігор ЗАДОРОЖНИЙ, Володимир ТИМЧЕНКО, Віктор ПОПОВИЧ, Перто ЛУНЬ – лікар
Верхній ряд: Сергій ФОМІН, Сергій ГОРОХ, Василь ЄРМАК, Сергій СУХАРЄВ, Борис ШУРШИН.
|
В середині листопада 1991 року фінішував 54-й чемпіонат СРСР серед команд другої ліги першої зони УРСР. Доля розпорядилася так, що цей чемпіонат ввійшов в історію як останній, в якому приймали участь колективи УРСР, а команда «Нафтовик» – як останній чемпіон УРСР серед команд другої ліги. З 1992 року, як відомо, вже розігрувалась повноцінна першість молодої української держави.
Підготовку до нового сезону охтирчани традиційно розпочали в Сумах. Колектив залишили Володимир Наумчук, Олександр Цисар та Герман Астапов. Вадимом Колесником зацікавились тренери харківського «Металіста», після того, як був опублікований список 22 кращих футболістів УРСР. Поповнили команду такі гравці: форвард Микола Липинський, який перейшов з черкаського «Дніпра», півзахисник Ігор Юданов – з Полтави, вихованці харківського футболу голкіпер Валентин Симакович та півзахисник Ігор Задорожний з «Маяка». Був запрошений до команди москвич Ігор Єрмохін, який свого часу тренувався під керівництвом відомого фахівця Костянтина Бєскова. Виявив бажання грати за охтирську команду Станіслав Стариков з «дублю» київського «Динамо». Було зараховано до колективу вихованця охтирського футболу Сергія Листопадова.
Другий етап підготовки «Нафтовик» провів у Севастополі. Двотижневе перебування у цьому місті чергувалося з фізичними вправами і контрольними іграми. Там команда встигла провести матч з місцевою «Чайкою» і виграла 1:0 (Шуршин, з пенальті), потім перемогла нікопольський «Колос» 3:1 (Липинський, Єрмохін, Сараєв). «Нафтовик» спробував свої сили і проти севастопольського клубу Чорноморського флоту, який тоді виступав серед аматорських команд. Ігри команда проводила двома складами гравців. Перший – виграв обидва поєдинки з рахунком 2:1 і 9:0, а другий склад один матч закінчив внічию. 2:2, а інший виграв 2:1.
Наступний етап охтирчани провели в Ялті, де також зіграли ряд контрольних поєдинків. Там вони перемогли житомирське «Полісся» 2:1 та павлоградський «Шахтар» 1:0 і зіграли внічию 1:1 з миколаївським «Суднобудівником», чернівецькою «Буковиною» і бєлгородським «Салютом». В заключних іграх «Нафтовик» переміг севастопольський СКЧФ 2:0, таджикистанський «Хасилат» 4:3, черкаське «Дніпро» 1:0, сімферопольську «Таврію» 2:0, та зіграли внічию без забитих м’ячів з тернопільською «Нивою».
Боротьба в цьому чемпіонаті була досить жорсткою. Ближче до осені вона набула ще більшої напруги. Адже за попередніми накресленнями 2 – 3 кращі команди зони могли розраховувати на місце у вищій лізі першого незалежного національного чемпіонату України.
Сезон «Нафтовик» провів впевнено і стабільно. Практично з перших турів він заявив про свої серйозні наміри і потім поступово зміцнював свої позиції. А вже з другого кола стало зрозуміло: «Нафтовик» веде боротьбу за медалі. Нікопольський «Колос», івано-франківське «Прикарпаття», які задавали тон в першому колі, а також рівненський «Верес», херсонський «Кристал» – досвідчені команди, призери попередніх чемпіонатів, теж мали серйозні наміри, але охтирчани змогли їх обійти і завершити сезон на першому місці. Впевнена, красива перемога, що стала несподіванкою для багатьох фахівців і тренерів команд-суперниць.
Для багатьох гравців – братів Василя та Анатолія Єрмаків, Віктора Поповича, Сергія Сухарєва, Сергія Фоміна, Віктора Яїчника – це був один з найкращих сезонів в їхньому футбольному житті. Успішно зіграли Борис Шуршин та Юрій Прохоров, які в кращі свої роки виступали за команди більш високого рангу. Непогано зарекомендували себе молоді гравці та новобранці команди: Микола Липинський, Сергій Горох, Володимир Тимченко, Ігор Задорожний, Павло Матвійченко. Великий внесок в перемогу внесли головний тренер команди Валерій Душков та його помічники Валерій Боярчук і Геннадій Макаров, який з’явився в команді під кінець першості.
Охтирчани в цьому сезоні завоювали і «Рубіновий кубок» – приз газети «Молодь України» для найрезультативнішої команди другої ліги. Крім того охтирські футболісти досить успішно змагались за Кубок СРСР, де тільки в 1/16 фіналу поступилися флагману українського футболу – київському «Динамо». А в боротьбі за Кубок УРСР «Нафтовик» дійшов до півфіналу, програвши там майбутньому володарю призу – шепетівському «Темпу».
Отчеты о матчах
|