Нефтяник (Ахтырка)  1993

Зліва на право. Нижній ряд: Едуард ПІСКУН, Сергій КОСТЮКОВ, Володимир МУСАЛІТІН, Сергій СУХАРЄВ, Ігор ЗАДОРОЖНИЙ, Олег ЛЕШ, Борис ШУРШИН, Сергій АМИЛІХІН. Верхній ряд: Віктор ПОПОВИЧ, Василь ЄРМАК, Юрій ПРОХОРОВ, Олексій ГРАЧОВ, Андрій АКИМЕНКО, Едуард СТОВБОВИЙ, Андрій ТОРОХТІЙ, Ігор НИКИФОРОВ, Олександр ЗАХАРОВ, Сергій БЕЗРУК, Сергій ЛИСТОПАДОВ.

Після короткого перепочинку розпочався другий чемпіонат України, який почав проводитись за системою осінь-весна. «Нафтовик», як і п’ять інших невдах вищої ліги минулого чемпіонату, розпочав його в другому дивізіоні Українського футболу.

Склад команди практично не зазнав змін. Перейшов до краснопільського «Явора» Анатолій Єрмак, який стояв біля витоків «Нафтовика» і багато зробив для становлення колективу. До служби в армії був призваний Сергій Листопадов і став захищати кольори київських армійців. З полтавської «Ворскли» прийшов вихованець російського футболу Сергій Амілехін. Виявили також бажання грати за охтирську команду Олег Леш з Одеси та Олексій Чирва з Харкова.

Першість команда почала впевнено і до екватора турніру в першій лізі «Нафтовик» підійшов одноосібно займаючи перше місце. Під час зимового міжсезоння охтирські футболісти провели активну підготовку до другої половини першості, націлюючись на боротьбу за путівку до вищої ліги.

Кістяк команди зберігся майже повністю. Ще восени в Ужгороді представники чеського клубу «Слобод» (Михайловце) зацікавились Миколою Липинським і підписали з ним контракт. До речі це був перший оплачуваний трансфер для «Нафтовика». Чеська сторона надала за футболіста два автобуси марки «ТАМ». Раніше був відрахований з команди Віктор Яічник. Під час зимового турніру в Полтаві надовго вибув із ладу Сергій Горох, який у матчі з сумським «Автомобілістом» зазнав важкої травми коліна. Пішли з команди Едуард Денисенко і Олексій Чирва. Поповнився ж «Нафтовик» вихованцем місцевого футболу Андрієм Акименком, котрий прийшов з охтирського «Спартака».

І друге коло команда розпочала вельми рівно, зазнавши тільки у 26 турі однієї поразки в Сумах. Та той матч, на думку головного тренера, просто «засудили». А от після поразки в абсолютно рівній грі від «Ворскли» стався, мабуть, невеликий психологічний злам, що не могло не позначитися на результатах зустрічей у Сєвєродонецьку та Алчевську і за підсумками другого чемпіонату охтирська команда опинилася тільки, як то кажуть, на порозі вищого ешелону: зайняла третє місце, пропустивши вперед головних конкурентів вінницьку «Ниву» та шепетівський «Темп». І як сказав головний тренер Геннадій Макаров: «... Нам не вистачило лише чесного арбітражу. Усе друге коло ми билися за вихід до еліти вітчизняного футболу, але як виявилося, марно».

  Отчеты о матчах