Колгоспник (Полтава)  1958

«Колгоспник» (Полтава). 1958 рік. Дралюк, Телінгер, Хижняк, Борисов, Казанкін, Щупаков, Оскома, Хоростецький, Іванов, Пельчарський, Бреньо, Тисовський, Котора, Ліфшиць (тренер)

Сезон-58 став для полтавської команди одним із найвдаліших в історії. Розпочали його полтавці просто блискуче. У першій грі «Колгоспник» розгромив у Дніпропетровську «Металург» (теперішній «Дніпро») – 3:0. Цікаво, що два голи в цій грі забили новачки – Пажо та Золотухін.

«У неділю на дніпропетровському стадіоні «Металург» відбувся матч на першість СРСР з футболу по класу «Б» між господарями поля і командою «Колгоспник» Полтава.

Перша половина гри проходила з перевагою місцевих футболістів. Та на 35й хвилині полтавчанин Щупаков (№8) забиває в ворота дніпропетровців перший м`яч. На двадцятій хвилині другого тайму помилка воротаря дніпропетровців дозволила полтавчанинові Пажо (№11) забити другий м`яч. Полтавчани грали дружно, перевага була на їх боці. За сім хвилин до кінця тайму т.Золотухін (№10) сильним ударом послав у ворота дніпропетровців третій гол.

Гра закінчилась перемогою команди ДССТ «Колгоспник» (Полтава) з рахунком 3:0».

«Зоря Полтавщини», № 81 (8014),

22 квітня 1958 року (вівторок).

Взагалі команда досить вдало провела першу виїзну чотириматчеву серію за маршрутом Дніпропетровськ – Дніпродзержинськ – Ростов – Харків. Тільки російському «Ростсільмашу» полтавці поступилися, і перед 5 туром «Колгоспник» лідирував у 2 зоні класу «Б».

Перший матч у Полтаві відбувся 11 травня. Цього дня «Колгоспник» приймав севастопольський СКЧФ – одного із лідерів. Годі говорити, що стадіон того дня був вщерть заповнений. Однак шалена підтримка полтавців, на жаль, не допомогла команді перемогти. Під кінець матчу Скляров приніс морякам перемогу і відсунув полтавців з першого рядка турнірної таблиці. І все ж у наступних зустрічах наші земляки показали характер: обіграли сімферопольський «Авангард» та луганські «Трудові резерви». До завершення першого кола вони поступилися тільки у двох матчах (сталіногорському «Труду» та ярославському «Хіміку») і на «екватор» прийшли третіми, пропустивши вперед тільки севастопольців та металургівців Запоріжжя.

У перерві між колами, а тривала вона понад місяць, команда вдруге взяла участь у розіграші Кубка СРСР. І тут «Колгоспник» встановив рекорд – це найбільша перемога за всю історію. 8:1 – з таким рахунком полтавці розгромили ростовський «Ростсільмаш», щоправда, ростовчани привезли до Полтави другий склад. Однак пройти до основної сітки турніру нашим землякам так і не судилося. На заваді стали дніпропетровці, з якими «Колгоспник» «бився» два дні. Першого дня була зафіксована нічия – 1:1, а наступного, тільки в додатковий час, гості змогли вирвати перемогу – 3:1. Отож, як і 1957 року, полтавці знову зупинилися на другому колі змагань.

Крім матчів у Кубку СРСР, «Колгоспник» провів одну товариську міжнародну гру, які тоді були досить популярними. До Полтави вперше завітала зарубіжна команда. Першопрохідцями стали поляки – клуб ЛЗС з міста МазурКарчево. Однак полтавці виявилися зовсім не «гостинними», розгромивши поляків – 8:2. До речі, по завершенні сезону вже наша команда зробила турне до Польщі, де в трьох матчах перемогла своїх суперників із загальним рахунком 8:3.

Незважаючи на відносні успіхи на «міжнародній арені», у другому колі «Колгоспник» виступив значно слабше, ніж у першому. Головне те, що команда втратила стабільність. Полтавці досить несподівано поступилися далеко не лідерам, таким як дніпродзержинський «Хімік» (0:2), орєховозуєвське «Знамя труда» (0:1). І взагалі незрозумілий розгром у Севастополі – 0:6 (до речі, перший з часу виступів у класі «Б»). Так чи інакше, всі ці невдачі відкинули команду на підсумкове 7е місце. І все ж, попри слабку гру в другому колі, можна вважати, що сезон команді вдався, тим більше, що він став найкращим у лізі майстрів 50-х років.

«Колгоспник»-1958:

воротарі: Степан Котора, Михайло Тисовський;

захисники: Анатолій Хижняк, Валентин Дащенко, Володимир Борисов, Віктор Колей, Андрій Міщенко;

півзахисники: Віктор Бугаєвський, Аладар (Алік) Пельчарський, Василь Міщенко;

нападники: Олег Щупаков, Євген Золотухін, Іштван Пажо, Георгій Дралюк, Золтан Бреньо, Лер Ґедеванішвілі, Володимир Казанкін, Анатолій Качуєв;

тренер: Йосип Ліфшиць.