| Статистика |
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0 |
|
 |
Главная » 2015 » Май » 30
Титан (Армянск)
Основан 1964 -
расформирован 2014
http://vk.com/fctitanarmyansk
| 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 |
1964—1969 — «Команда города Армянска».
1969—1973 — «Строитель» (Армянск).
1973—2014 — «Титан» (Армянск).
Чемпион Крымской области: 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1983, 1984, 1986, 1988, 1990.
Обладатель Кубка Крыма: 1976, 1977, 1978, 1979, 1981, 1985, 1987, 1989, 1990.
Обладатель Кубка УССР: 1977.
Финалист Кубка УССР: 1976, 1985.
Кубок Украины: 1/8 финала (2006)
Победитель Второй Лиги: 2009/2010
Первая лига Украины по футболу: 11 место (2011/2012)
1964—1969 — «Команда города Армянска».
1969—1973 — «Строитель» (Армянск).
1973—2014 — «Титан» (Армянск).
В 1964 году была сформирована сборная команда посёлка городского типа Армянск, которая приняла участие в первенстве Красноперекопского района и Крымской области.
В 1969 году команда пгт. Армянск получила официальное название «Строитель», так как в то время в состав сборной вошли представители различных предприятий и организаций: КЗПДТ, треста «Перекопхимстрой», ПМК-41, АСУ-267, РСУ, СМУ-5.
В 1973 году главная команда нынешнего города Армянска переименована по инициативе руководителя завода и строительства стадиона Всеволода Степанова в «Титан». В 1974 году команда «Титан» впервые приняла участие в первенстве УССР среди коллективов физической культуры.
Команда «Титан» провела 6 международных матчей с командами Болгарии, Венгрии и Польши (3 победы, 2 ничьи,1 поражение).
В чемпионатах независимой Украины команда мастеров выступала с 1992 во Второй Лиге, а в 2010 году выиграв её, вышла в Первую Лигу.
В сезоне 2013/14 клуб занял 12-е место в Первой Лиге. Однако в связи с присоединением Крыма к России ФК «Титан» лишился возможности выступать в Чемпионате Украины и был расформирован.
После возвращения Крыма в состав РФ, ФК «Титан» прекратил своё существование в июне 2014.
|
Тернополь ФК
Основан 2007
http://fc.ternopil.ua
Чемпион Тернопольской области — 2007, 2009, 2010, 2011;
Обладатель Кубка Тернопольской области — 2009, 2010;
Обладатель Суперкубка Тернопольской области — 2008, 2010, 2011, 2012;
Серебряный призёр всеукраинской студенческой лиги — 2007, 2009, 2010, 2012;
Серебряный призёр универсиады — 2007;
Чемпион Европы среди студентов — 2009;
Бронзовый призёр чемпионата Европы среди студентов — 2010;
Участник финальной части чемпионата Украины по футболу среди любительских команд — 2010.
В 2000 году по инициативе городского головы Анатолия Кучеренко на базе Педагогического лицея Педуниверситета была создана команда «Тернополь-Нива-2», которая стала фарм-клубом тернопольской «Нивы».
В сезонах 2000/01 и 2001/02 выступал во второй лиге. В начале 2002 года команда сменила название на ФК «Тернополь».
По итогам сезона 2001/02 из первой лиги вылетела «Нива» и поэтому ФК «Тернополь» как фарм-клуб потерял профессиональный статус и был расформирован.
С 2003 года команда под названием «Буревестник» стала выступать в высшей лиге Тернопольской области, представляя Тернопольский педагогический университет.
В 16 мая 2007 команда отделилась от «Нивы» и оформилась в отдельный клуб — «Тернополь-Буревестник». В том же году команда получила первый трофей — стала чемпионом области.
Менее богатым на титулы выдался для команды 2008 год. Потеряв несколько основных игроков основы (Степан клокочет, Андрей Дубчак, Игорь Козелко и Михаил Горлицький пополнили ряды второлигавого «Подолье», которое в том сезоне занял третье место в первенстве), за весь год команда смогла получить только областной суперкубок, преодолев теребовлянский «Бровар» со счетом 3:1. Однако победили теребовлянци представителей областного центра в кубке области, выбив соперников на стадии полуфинала (Победа 1:0 на своем поле, и ничья 2:2 в Тернополе. Причем два мяча «Бровар» провел в заключительные 5 минут игры).
2009 год стал триумфальным для клуба: в мае подопечные Василия Ивегеша и Анатолия Назаренко завоевали серебряные награды чемпионата Украины среди студентов, проиграв в серии послематчевых пенальти Ивано-Франковском «Факела». А потом «Тернополь» завоевал титул чемпиона Европы среди студентов, обыграв в финале тот же «Факел» — 1:0. Кроме того, в этом году команда выиграла «золотой дубль», став чемпионом и обладателем кубка области.
В следующем году тернопольские футболисты снова стали серебряными призёрами чемпионата Украины среди студентов (тернополяне уступили по пенальти киевском «МАУП-Единство»), а в европейском первенстве завоевали бронзовые награды (команда в полуфинале уступила по-пенальти будущему победителю — стамбульском «Халик»). На областной арене клуб также повторил прошлогодний успех, получив «золотой дубль», а также выиграл суперкубок области. Того же года команда дебютировала в Чемпионате Украины среди любителей.
Осенью 2011 года, после того как команда третий раз подряд выиграла чемпионат области, депутаты Тернопольского городского совета приняли решение создать юридическое лицо — коммунальное предприятие «Футбольный клуб „Тернополь“», после чего клуб подал в ПФЛ Украины заявку на прохождение процедуры аттестации, чтобы получить возможность принять участие во второй лиге чемпионата Украины.
В июне 2012 года заявку клуба в ПФЛ было принято и «Тернополь» включили в состав участников второй лиги в сезоне 2012/13
|
УкрАгроКом Головковка 2014
|
УкрАгроКом Головковка 2013
|
УкрАгроКом Головковка 2012
|
УкрАгроКом Головковка 2011
|
УкрАгроКом Головковка 2010
|
УкрАгроКом Головковка 2009
|
УкрАгроКом Головковка 2008
|
«УкрАгроКом» Головковка
Основан 2008
http://pfc.ukragrocom.com
Бронзовий призер чемпіонату області - 2008.
Срібний призер чемпіонату області - 2009.
Володар кубка Кіровоградської області - 2009, 2010, 2011.
Чемпіон Кіровоградській області - 2010.
Срібний призер матчу за звання Абсолютного чемпіона серед команд другої ліги - 2013.
Футбольний клуб “УкрАгроКом”, як аматорська спортивна організація, заснований у 2008 році. У 2008 році виступав у другій групі першості Кіровоградської області. 2009 року виступав у чемпіонаті Кіровоградської області з футболу.
У травні 2009 року команда завоювала кубок Кіровоградської області та здобула право виступати у Кубку ААФУ, в якому дійшла до півфіналу. У чемпіонаті області 2009 року команда посіла друге місце.
У 2010 році клуб вдруге поспіль виграв кубок Кіровоградської області, брав участь у Чемпіонаті ААФУ та Кубку ААФУ. Керівництво клубу оголосило про намір заявити клуб до другої ліги чемпіонату України сезону 2010-2011, але клуб не пройшов ліцензування. У чемпіонаті серед аматорів клуб не вийшов з групи, а в кубку вилетів на першій стадії, однак здобув перше в історії звання чемпіона області.
А 3 червня 2010 року ПФК «УкрАгроКом» був зареєстрований як юридична особа. Це і є дата заснування "УкрАгроКому", як професіонального футбольного клубу. Тому на емблемі ПФК "УкрАгроКом" вказаний рік заснування ? 2010.
Сезон 2011 року команда знову почала із перемоги в кубку області та участі в чемпіонаті України серед аматорів.
20 червня 2011 року Постановою №8 Центральної Ради ПФЛ команді надано професіональний статус: http://pfl.ua/docs/central_council/POST_08_200611.pdf
16 липня 2011 року команда провела перший матч на професіональному рівні. У матчі першого попереднього етапу Кубка України головківці вдома здолали краматорський «Авангард» 2:1. Таким чином, у аграріїв наступним суперником у розіграші Кубка України став один з грандів українського футболу, а саме – «Металург» Запоріжжя! Кубкова зустріч між цими командами відбулася 17 серпня 2011 року та викликала великий інтерес та навіть ажіотаж прихильників футболу. На стадіоні «ГОЛовківський» у той день був повний аншлаг. Багато людей стояло і у проходах. Це було дійсно велике свято футболу! Той історичний для команди з Головківки матч був насправді видовищним, цікавим та повним інтриги. Грали головківці достойно та з великим бажанням перемогти сильного та титулованого суперника. Основний час закінчився з рахунком 0:0, а от у овертаймі господарі поля таки програли більш досвідченому супернику з мінімальним рахунком 0:1. Та як би там не було, а ця зустріч не просто запам’яталася глядачам, а навічно увійшла у історію клубу з Олександрійщини.
23 липня 2011 року «Украгроком» зіграв перший матч у чемпіонаті України серед команд другої ліги. Удома команда перемогла хмельницьке «Динамо» з рахунком 3:0. Свій перший сезон у ПФЛ України ? 2011/2012 ? ПФК «УкрАгроКом» завершив на п’ятому місці у західній групі А. Варто зазначити, що у дебютний рік, ЗМІ наш клуб називали «міцний горішок», «гроза авторитетів», «відкриття сезону», що свідчить про його високий професіональний рівень та міцний спортивний характер. Звернули увагу на ПФК «УкрАгроКом» – дебютанта другої ліги і журнали. Так, у журналі «Кіровоградський форум» № 7 за вересень 2011 року була надрукована стаття В’ячеслава Чебишева «На полях «УкрАгроКома» (російською мовою). А у російськомовному журналі «Футбол style» № 1 за січень 2012 року були розміщені два матеріали Артура Валерко: «Маленькое футбольное чудо в степях Кировоградщины» та «Сергей Кузьменко: «Пока на первом месте игра». На той час Сергій Кузьменко був почесним президентом ПФК «УкрАгроКом».
Неможливо оминути увагою сучасну базу клубу у селищі Приютівка, відкриття якої відбулося 8 листопада 2011 року. До відома: селище Приютівка – найближче до міста Олександрії і знаходиться на березі великого Войнівського водосховища. Там чудова природа з хвойними деревами та чисте повітря. Поруч з житловим комплексом команди знаходиться чудове футбольне поле з смарагдовою травою. Це одне з найбільших полів в Україні, адже розміри ігрової зони складають 68 на 110 метрів. На той час це була одна з найкращих баз серед команд другої ліги.
У сезоні 2012/2013 аграріїв перевели у східну групу Б, де склад команд вважався більш потужним. Та це не завадило головківцям у підсумку зайняти перше місце у групі та напряму увійти до першої ліги. По сумі двох матчів за звання абсолютного чемпіона другої ліги сезону 2012/2013 з командою «Десна» з Чернігова, ПФК «УкрАгроКом» завоював срібні медалі.
Окремо требо сказати про кубкові зустрічі сезону 2012/2013.
Після перемоги над «Гвардійцем», аграрії вперше у своїй історії вийшли до 1/16 розіграшу Кубка України. І саме на цій стадії розіграшу суперником головківців знову стає «Металург» Запоріжжя! Дежа вю! Але гра цього разу проходила не в Головківці, а у місті Олександрії на культурно-спортивному комплексі (КСК) «Ніка». Відбулася вона 23 вересня 2012 року та зібрала рекордну для аграріїв кількість глядачів – 4200! І вболівальники не пожалкували, що прийшли на цей матч, адже подивитися дійсно було на що. Аграрії, пропустивши першими м’яч з сумнівного пенальті, невдовзі зрівняли рахунок – 1:1, з яким і закінчився цей повний інтриги двобій. У овертаймі рахунок не змінився і долю зустрічі вирішила серія пенальті. По пенальті «УкрАгроКом» переміг команду прем’єр-ліги «Металург» з рахунком 5:4 та вийшов до 1/8 фіналу Кубка України! На післяматчевій прес-конференції головний тренер «Металургу» Віталій Володимирович Кварцяний віддав належне супернику і наголосив, що у команди «УкрАгроКом» є добре майбутнє.
На 1/8 фіналу Кубка України жеребкування визначило суперника аграріїв. Ним став ні хто небудь , а одеський «Чорноморець»! Про славетну історію цього вітчизняного гранда годі і говорити! Ця зустріч відбулася 31 жовтня 2012 року на КСК «Ніка» і зібрала 4000 глядачів. Гра проходила дуже цікаво. Про домінування одеситів на полі казати не можна. Гра була рівною. І якщо перший тайм закінчився з рахунком 0:1, то на початку другого аграрії встановили паритет – 1:1. Та більш досвідчені гості таки перемогли «УкрАгроКом». Рахунок тієї зустрічі 1:2. Тоді ще ніхто не знав, що саме «Чорноморець» з Одеси стане фіналістом Кубка та Суперкубка України… Головний тренер «Чорноморця» Роман Йосипович Григорчук на післяматчевій прес-конференції схвально охарактеризував команду з Головківки та зокрема сказав (цитата): «…правда є в тому, що команда дійсно добре організована й зрозуміло, що це рівень не другої, а більш вищої ліги». Ці слова виявилися пророчими! У сезоні 2012/2013 ПФК «УкрАгроКом» здобув право виступати у першій лізі! Та пам’ятна кубкова зустріч команди «УкрАгроКом» з невеличкого аграрного села Головківки на Кіровоградщині та «Чорноморця», з відомого на весь світ мільйонного міста-порту на Чорному морі Одеси, викликала широкий резонанс у футбольних колах держави. Популярна програма «Профутбол» відомого спортивного тележурналіста Ігоря Циганика, що виходить на каналі «2+2», після тієї історичної для аграріїв гри, показала досить великий за ефірним часом та змістовний сюжет про команду «УкрАгроКом» та її головного тренера Юрія Гуру. Цього дійсно заслужили дійові особи того сюжету…
Своєю доброю грою аграрії завоювали симпатії багатьох шанувальників футболу Олександрійського району та міста Олександрії. За короткий термін кількість вболівальників команди з Головківки збільшилася у рази та постійно зростає і зростає, що стало можливим ще завдяки тому, що свої домашні зустрічі у перший лізі ПФК «УкрАгроКом» проводить на культурно-спортивному комплексі (КСК) «Ніка» у місті Олександрії.
Титульним спонсором футбольного клубу “УкрАгроКом” є товариство з обмеженою відповідальністю “УкрАгроКом”. Адміністрація компанії ТОВ “УкрАгроКом” створює найкращі умови для розвитку футбольного клубу та сприяє підвищенню рівня професіоналізму гравців.
Після завершення сезону 2013/2014, ПФК «УкрАгроКом» був об’єднаний з ПФК «Олександрія», у результаті чого виник ФК «Олександрія». З гравців ПФК «УкрАгроКом» до ФК «Олександрія» увійшли: Олександр Ломко, Віталій Пономар та В’ячеслав Койдан. З ПФК «УкрАгроКом» перейшли працювати до ФК «Олександрія»: Юрій Гура (старший тренер), Сергій Лактіонов (тренер), Вадим Яровий (спортивний директор), В’ячеслав Чебишев (фахівець зі зв’язків з громадськістю та пресою) та Віталій Альохін (масажист).
|
Черкасский Днепр 2015
 |
|
Нижній ряд: А.Бессалов, І.Мединський, І.Гордя, О.Сафонов, А.Скарлош, Ю.Бушман, В.Шопін, В.Гонщик, О.Давидов, О.Кошка.
Середній ряд: А.Сторчоус, М.Лісовий, В.Український (телеоператор), Т.Гребенюк (тренер воротарів), С.Сокур (лікар), О.Полуницький (тренер), В.Кобзар (тренер), І.Столовицький (головний тренер), С.Щербак (адміністратор), Ю.Котига (масажист), А.Вакуленко, А.Білоус, Я.Захаревич.
Верхній ряд: А.Довбик, О.Синьогуб, О.Батальський, А.Лєнчінков, О.Будюк, В.Мирний, А.Бурлін, Р.Качур, О.Колос, О.Тарасенко.
|
|
Черкасский Днепр 2014
Першу частину сезону 2013/14 рр. «Славутич» під керівництвом Ігоря Петрова закінчив на шостому місці в Чемпіонаті України серед команд Другої ліги. У листопаді 2013 року у структурі управління ФК «Славутич» відбулися зміни. Створено виконавчий орган черкаського футбольного клубу, який очолив генеральний директор Володимир Лашкул. Випускник Білозірської середньої школи №1, Володимир Лашкул є почесним президентом футбольного клубу «Зоря» (Білозір’я). В Україні він відомий тим, що є головою правління приватного акціонерного товариства «Україна Футбол Інтернешнл» – ексклюзивного партнера Федерації Футболу України з реалізації телевізійних, рекламних та інших комерційних прав. Крім цього, Володимир Лашкул тривалий час плідно працював на посаді віце-президента Федерації футболу України.
19 грудня генеральний директор ФК «Славутич» Володимир Лашкул задовольнив прохання головного тренера команди Ігоря Петрова про відставку у зв’язку із сімейними обставинами. 25 грудня був підписаний контракт з новим головним тренером – Юрієм Бакаловим, який донедавна очолював команду Прем’єр-ліги «Арсенал» (Київ).
На прес-конференції з нагоди початку на Черкащині футбольного сезону 2014 року були представленні титульний спонсор ФК «Славутич» – ПАТ «Банк Михайлівський» та генеральний партнер – компанія «Ельдорадо». Почесним президентом клубу став Ігор Дорошенко – голова правління ПАТ «Банк Михайлівський».
У розіграші Кубку України сезону 2013/14 років футбольний клуб «Славутич» вперше у своїй історії брав участь у чвертьфінальній та півфінальній стадіях других за престижністю національних футбольних змагань України. Варто зазначити, що у 1/2 фіналу розіграшу Кубку України донецькому ФК «Шахтар» лише у додатковий час зустрічі вдалося здолати опір славутчан.
Проте, кубкові успіхи не були підкріплені виступом у чемпіонаті – 6 місце у турнірній таблиці друголігових перегонів.
18 липня 2014 року загальні збори Обласної громадської організації ФК «Славутич» (Черкаси), враховуючи побажання вболівальників, громадськості Черкас та області, опитування, проведеного департаментом маркетингу, комунікацій і зв’язків із громадськістю черкаського клубу, прийняли рішення про зміну назви футбольного клубу й команди «Славутич» на ФК «Черкаський Дніпро».
|
Славутич (Черкассы) 2013
Сезон 2012/2013 років ФК «Славутич» почав уже не в ролі новачка, а як один із претендентів на підвищення у класі. Враховуючи, що чемпіонат у другій лізі проводиться за новою схемою, керівництво клубу поставило перед футболістами завдання, яке озвучив віце-президент ФК «Славутич» Володимир Ходак: за підсумками першого етапу посісти якнайвище місце у першій шістці команд.
Стартові 7 турів літньої частини чемпіонату продемонстрували, що тепер на ігри із черкаською командою серйозно налаштовуються команди як з верхньої частини турнірної таблиці, так і аутсайдери, які на початку сезону відібрали у «Славутича» 4 важливі турнірні очки.
Крім участі у чемпіонаті України, влітку «Славутич» стартував у розіграші вітчизняного Кубка, де вдало подолав другий попередній етап. Саме кубкова гра наступного етапу 23 вересня проти команди Прем’єр-ліги ФК «Волинь» (Луцьк) стала певним рубіконом в історії черкаського клубу. Насамперед варто відзначити, що за цією грою спостерігало 9 500 глядачів (стадіон має 10 340 місць), що стало рекордом відвідуваності домашніх матчів черкаських професіональних команд за часи незалежності України. Ще одним позитивним моментом цієї зустрічі була вдала гра черкаських футболістів проти старшої по рангу команди, і підтвердженням цьому став гол-красень на 88 хвилині матчу Але за мить до фінального свистка «Волинь» зуміла зрівняти рахунок – 1:1, а в додатковий час виграти. На думку фахівців, кубковий програш негативно вплинув на подальші ігри черкаських футболістів. У наступних 5 матчах чемпіонату «Славутич» зазнав чотирьох поразок. Серед тих, хто вигравав у черкащан, були й аутсайдери турнірної таблиці. У другій половині жовтня 2012 року було припинено співпрацю з головним тренером клубу Олександром Кирилюком.
Останні 5 матчів першого етапу футболісти «Славутича» грали під керівництвом тренера Анатолія Дейнеко, якому допомагав Сергій Ковалевич. Черкаська команда в останніх матчах зуміла набрати 11 очок з 15 можливих і фінішувати за підсумками цього раунду змагань на четвертому місці, відстаючи від першого та другого місць відповідно на 14 та 4 очки.
У зимове міжсезоння у складі «Славутича» відбулися кадрові зміни. З 1 лютого 2013 року головним тренером команди призначено відомого в країні фахівця – заслуженого тренера України Сергія Пучкова. Першим футбольним трофеєм, виграним черкаським клубом під керівництвом нового головного тренера, став Всеукраїнський турнір «UFI & Zorya-Cup».
На короткій весняній дистанції команді не вдалося наздогнати своїх опонентів у боротьбі за вихід до першої ліги. У підсумку «Славутич» другий рік поспіль фінішував у своїй групі на третьому місці.
Попри те, до активу команди слід віднести перемогу над чернігівською «Десною» (єдина поразка, що зазнав безапеляційний лідер змагань) та розгром стрийської «Скали» з рахунком 7:0, що став повторенням рекорду результативності за всю історію виступів професіональних команд міста.
Влітку на головному тренерському містку відбулася чергова зміна. Сергій Пучков очолив команду Прем’єр-ліги, а головним тренером черкаського «Славутича» став його помічник Ігор Петров.
|
Колгоспник (Черкассы) 1963
|
Черкасский Днепр (Черкассы, Украина)
Основан 1955
http://ckdnipro.com.ua
| 1955 1956 1957 1958 1959 1960 1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977 1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 |
1955 — 1956 гг.: «Буревестник»
1957 — 1966 гг.: «Колхозник»
1967 — 1972 гг.: «Днепр»
1973 — 1974 гг.: «Гранит»
1975 — 1996 гг.: «Днепр»
1997 — 2004 гг.: ФК «Черкассы»
28 декабря 2004 — 9 мая 2009 гг.: «Днепр»
2010—2014 — «Славутич»
2014 — настоящее время — «Черкасский Днепр»
В январе 1954 года была образована Черкасская область, что дало новый толчёк развитию футбола региона. В 1955 году, в Черкассах была создана команда «Буревестник», которая стартовала со второго круга первенстве УССР среди коллективов физкультуры, заменив занимавшую последнее место в своей группе, другую черкасскую команду — «Динамо». Впрочем изменить турнирное положение коллективу не удалось, черкащане финишировали на восьмом месте среди восьми команд.
В следующем сезоне «Буревестник» снова принял участие в любительском первенстве республики, где выступил уже более уверенно, заняв итоговое 2 место в своей зоне. Кроме того, команда стала чемпионом и обладателем Кубка Черкасской области, а также победителем первенства Центрального совета спортивного общества «Буревестник», проходившего на Закарпатье, где в финале со счётом 5:3 обыграла местную команду из Мукачево. В 1956 году коллектив провёл несколько товарищеских матчей с ведущими командами СССР: ЦДСА, которому уступил со счётом 1:5 и московским «Торпедо», с Валентином Ивановым, Славой Метревели и Эдуардом Стрельцовым в составе. Закономерно, что и этот поединок черкащане проиграли со счётом 1:3.
В 1957 году команда стала представлять сельское спортивное общество, получив новое название — «Колхозник» и нового тренера, бывшего игрока различных черкасских коллективов, Франца Атбашьяна. Как и в предыдущем сезоне, черкащане заняли 2 место в своей группе республиканского первенства среди команд КФК, стали победителями чемпионата и обладателями Кубка Черкасской области. Не обошлось и без поединков с лучшими командами страны. 25 мая и 9 ноября черкащане дважды сыграли товарищеские матчи против киевского «Динамо», уступив оба раза опытному сопернику со счётом 1:3.
В 1958 году «Колхозник» получил статус команды мастеров и впервые в истории черкасского футбола стартовал в чемпионате СССР класса «Б». Дебют команды, которую возглавил известный в прошлом защитник киевского «Динамо» Абрам Лерман, состоялся 20 апреля в выездном поединке против днепродзержинского «Химика», завершившегося ничейным результатом 1:1. Первый гол команды в чемпионатах СССР забил Давид Городецкий. 11 мая 1958 года, команда провела свой первый официальный матч на новом стадионе в Черкассах, проиграв гостям из симферопольского «Авангарда» 0:1. Дебютный сезон среди команд мастеров «Колхозник» завершил на 13 месте. В этом же году коллектив провёл несколько важных товарищеских поединков, сыграв свой первый международный матч, одержав победу над польской командой АЗС из города Карчев со счётом 4:0, а также провёл встречу со второй сборной СССР, которой уступил 0:2. Ещё один дебют для черкасской команды состоялся в турнире на Кубок СССР, где 4 июля 1958 года «Колхозник» встретился в Днепродзержинске с местным «Химиком», обыграв соперника со счётом 2:1, благодаря двум голам забитых с пенальти Вячеславом Митиным. На следующем этапе черкащане одержали победу над командой «Ракета» из Горького — 2:1 и лишь в полуфинале зонального кубкового турнира, уступили днепропетровскому «Металлургу» 0:1.
Сезон 1959 года выдался самым успешным в советской истории черкасской команды. В первенстве класса «Б», «Колхозник» занял достаточно высокое 4 место. В этом же году коллективу из Черкасс доверили защищать честь страны на 4 Международных сельских играх молодёжи, проходивших в Болгарии. Подопечные Лермана и его помощника Атбашьяна, поочерёдно обыграли команды Румынии — 6:0, ГДР — 1:0, Польши — 4:0. В финале был повержен коллектив хозяйки соревнований, Болгарии — 4:1. Победителями игр стали футболисты: М. Федорков, А. Проскуряков, И. Хаткевич, Т. Урбанский, Л. Варга, И. Кобылочный, И. Терлецкий, В. Марков, Д. Городецкий, М. Вульфович, А. Гончаров, Б. Соколов, В. Митин, Л. Яровой.
В дальнейшем, выступая в классе «Б», черкащане особых успехов не добивались, стабильно занимая места в середине турнирной таблицы. Лишь в 1967 году, переименованный в «Днепр», коллектив под руководством старшего тренера Франца Атбашьяна, боролся за высокие места, но в итоге финишировал лишь на шестой позиции. Всего в классе «Б», команда провела 481 матч: 165 побед, 156 ничьих и 160 поражений. Разница мячей 469 — 476. Лучшим голеадором команды в классе «Б» стал Владимир Никонов — 54 забитых мяча. У него же лучший результат за сезон — 21 гол в 1963 году.
В играх за Кубок СССР наиболее успешным был сезон 1961 года. Коллектив, сменившего на тренерском мостике Лермана, Николая Заворотного, пробился через игры зонального этапа и вышел в 1/32 финала, где в гостевом поединке, благодаря голу Михаила Вульфовича, сумел обыграть кутаисское «Торпедо». Но в 1/16 финала «Колхозник», в напряжённом поединке уступил ленинградскому «Зениту» 0:1 и вынужден был сойти с дистанции. В розыгрыше Кубкового турнира 1962 года, команда стартовала с победы над черновицким «Авангардом» 1:0 и на следующем этапе встретилась с днепропетровским «Днепром». Основное и добавленное время поединка закончилось ничьей 1:1. Согласно регламента, довелось проводить дополнительный поединок. Но и он не выявил победителя, основное и дополнительное время завершилось с тем же результатом, что и в первом матче. Командам ничего не оставалось, как через несколько дней играть в третий раз. Очередная встреча соперников снова не выявила победителя — 0:0. В итоге победителя пришлось определять с помощью жребия, который оказался удачным для черкасской команды. На следующем этапе «Колхозник» обыграл одноклубников из Полтавы 2:0 и лишь на полуфинальной стадии зонального кубкового турнира вынужден был сойти с дистанции, уступив «Судостроителю» 1:3.
С 1971 года чемпионат СССР по футболу среди команд мастеров проводился в новом формате. Были созданы высшая, первая и вторая лиги. «Днепр» принял участие в украинской зоне второлигового турнира. Первенство команда провела крайне неудачно, финишировав на 24 месте среди 26 коллективов и впервые, с 1958 года, лишился статуса команды мастеров. В следующем сезоне днепряне, под руководством в очередной раз ставшего у руля команды Николая Заворотного, выступали в первенстве УССР среди команд коллективов физкультуры.
В 1973 году, руководством области было принято решение воссоздать в Черкассах сильный футбольный коллектив, способный бороться за высокие места в турнирах команд мастеров. Игравшая в любительских соревнованиях и представлявшая завод «Фотоприбор» команда «Днепр», получила новое название — «Гранит». На тренерский пост был приглашён бывший нападающий киевского «Динамо» и сборной СССР Виталий Хмельницкий, помогать которому остался бывший наставник Николай Заворотный. Из разных городов республики были приглашены футболисты, для финансирования задействовали предприятия черкасского региона. Результат не заставил себя долго ждать. Уже в сезоне 1973 года, «Гранит» уверенно выступил в 4 зоне любительского чемпионата республики, заняв первое место. В финальном турнире, разобравшись со своими соперниками, черкасская команда вернула себе место среди команд мастеров. В турнире второй лиги «Гранит» отыграл гораздо скромнее, финишировав лишь на 16 месте. В конце сезона вокруг черкасской команды разразился скандал, связанный с публикацией в газете «Правда» фельетона «Позолоти ножку», где указывалось на злоупотреблениях должностными лицами при финансировании команды и неспортивном поведении самих футболистов. После последовавших за публикацией проверок и сделанных оргвыводов, «Гранит» был лишён места во второй лиге, коллектив расформирован. Вернулся в Киев тренер Хмельницкий а футболисты разбежались по другим командам. При заводе «Фотоприбор» остался только любительский коллектив, который вернув прежнее название, продолжил играть в любительском первенстве УССР.
В 1977 году было принято решение вернуть черкасской команде место во второй лиге, где днепряне выступали не слишком удачно, преимущественно находясь в зоне аутсайдеров. Определённый сдвиг в игре команды начался после приглашения на должность старшего тренера Виктора Жилина, сумевшего создать боеспособный коллектив, одним из лидеров которого был, приглашённый наставником из киевского спортинтерната, молодой полузащитник Иван Яремчук. В сезоне 1982 года черкащане финишировали на 8 месте, что стало лучшим результатом за весь период выступлений коллектива во второй лиге СССР.
В 1983 году Жилин покинул Черкассы и «Днепр» снова скатился в зону вылета. В сезоне 1984 года команда выглядела безнадёжным аутсайдером и по итогам первенства, заняв последнюю строчку в турнирной таблице, покинула вторую лигу, продолжив выступления в любительских соревнованиях. Очередной подъём черкасской команды начался в 1987 году, с приходом на тренерский мостик Вячеслава Першина, под руководством которого «Днепр» стал победителем любительского первенства Украинской ССР и получил право вновь представлять Черкассы во второй лиге, где команда и провела последующие сезоны. 1991 год стал последним в истории проведений союзных первенств. Черкащане заняли 18 место в своей зоне второлигового турнира и уже со следующего сезона стартовали в первом независимом чемпионате Украины.
Во второй лиге (зона УССР) черкащане провели 632 матча: 170 побед, 162 ничьи, 300 поражений, разница мячей 534 — 816. Лучший бомбардир команды — Сергей Шевченко (35 голов), он же рекордсмен за один сезон — 22 мяча (1988 год). Сергей был первым из черкасских футболистов, которому удалось забить сразу четыре гола за игру (20 июля 1988 года в Черкассах в игре против «Нефтяника» (Ахтырка) — 4:2). Самая убедительная победа во второй лиге получена над армейцами Львова в 1981 году со счетом 5:0 , наибольшего поражения команда испытала в Ужгороде в 1988 году от «Закарпатья» — 0:7 .
Вообще в чемпионатах СССР черкащане провели 1113 матчей: 335 побед, 318 ничьих, 460 поражений, разница мячей 1003 — 1292. В Кубке СССР проведено 22 матча: 11 побед, 3 ничьи, 8 поражений, разность мячей 24 — 25.
Выступления в чемпионатах Украины (1992 — 2009)
В премьерном национальном чемпионате Украины «Днепр» в первой лиге (группа «А») выступил неудачно, заняв лишь 12 место в группе, поэтому вынужден был в следующем сезоне выступать во второй лиге. Став победителем соревнований среди команд второй лиги, за год команда возвратила себе право снова выступать в первой лиге. Возвращение команды было сенсационным: «Днепр» с успешно начал чемпионат и даже был осенним чемпионом, но финансовые проблемы спонсора повлияли на итоговый результат во втором круге — лишь 6 место. Постепенно, в течение трех сезонов теряя ведущих игроков, команда превратилась на аутсайдера соревнований.
На старте сезона 1996/97 в 10 проведенных матчах — 10 поражений, разность мячей 0 — 39. Команду спасла мощная финансовая поддержка Черкасской продовольственной компании во главе с О. О. Гуриновичем.В сезонах 1998/99 и 1999/00 «Черкассы» находились за шаг от высшей лиги, но сначала команда была вынуждена играть надуманный (в регламенте не было положения про переходные матчи и в высшую лигу должны были выходить 2 лучших клуба, поскольку по регламенту фарм-клубы не выходят («Динамо-2») и один клуб был объявлен банкротом («Торпедо»), то выходить должен был ФК Черкассы, занявший 4-е место) переходный матч с ивано-франковским «Прикарпатьем», а потом футбольное руководство решило сократить высшую лигу до 14 команд. Сезон 2000/01 года стал последним в первой лиге, а после завершения следующего сезона команда прекратила выступления среди профессиональных клубов.
Возрождение клуба началось с января 2003 года. Сезон 2003/04 лет был не совсем удачным — лишь 8 место.
На следующий год команда удачно выступила в Кубке Украины. «Днепр» сначала победил команду первой лиги «Газовик-Скала» 2:0, потом команду высшей лиги «Черноморец» 3:2 (в дополнительное время), и лишь в серии послематчевых пенальти уступили симферопольской «Таврии».
По итогам сезона 2005/06 «Днепр», после пятилетнего перерыва, вернулся в первую лигу. Успех команды стал возможным благодаря финансовой поддержке киевской инвестиционной компании «САС» и президента футбольного клуба Залялутдинова А. Р.
В первой лиге «Днепр» провёл 342 матча: 130 побед, 60 ничьих, 152 поражения, разность мячей 385—451=-66. Лучший бомбардир команды — Олег Грицай (60 мячей), он же есть и рекордсменом за один сезон — 22 мяча (1997/98 года). Самая убедительная победа в первой лиге получена над полтавской «Ворсклой» в 1994 году со счетом 7:0 , самого большого поражения команда испытала 1996 года в Алчевске от «Стали» — 0:11.
За пять сезонов во второй лиге черкасчане сыграли 154 матча: 82 победы, 31 ничья, 41 поражение, разность мячей 245—146. В Кубке Украины проведено 32 матчей: 11 побед, 8 ничьих, 13 поражений, разность мячей 45 — 44.
| |
|
|
|
Приветствую Вас Гость | RSS
